Деякі аспекти створення сіткових тунелів
Сіткові тунелі, виготовлені з рибацьких або спеціальних антидронових сіток, стали поширеним засобом захисту від FPV-дронів у зоні бойових дій, використовуючись як Збройними Силами України, так і окупантами. Ці конструкції, натягнуті над дорогами, призначені для захисту транспорту та військової техніки в прифронтових зонах.
Нещодавно поширене відео, де ворожий FPV-дрон уразив автівку ЗСУ в сітковому тунелі, висвітлило критичну проблему: дрон проник у тунель, пролетівши над землею через недостатню висоту бічної сітки, яка була приблизно на метр коротшою за стінку тунелю. Цей інцидент став поштовхом для написання статті, у якій ми розглянемо ключові аспекти створення сіткових тунелів, аналізуючи причини вразливості та пропонуючи рекомендації для їх вдосконалення.
Ця стаття має оглядовий характер і не претендує на абсолютну істину. Її мета — надати практичні рекомендації спеціалістам, які займаються зведенням захисних сіткових тунелів, для підвищення ефективності цих конструкцій.
Причини вразливості, виявленої у відео
Стоп-кадра з ворожого відео, де дрон на оптоволокні проникає в тунель, пролітаючи під бічною поверхнею, не прикритою сіткою
У згаданому відео російський FPV-дрон на оптоволокні проник у сітковий тунель, пролетівши на висоті менше метра над землею, де бічна сітка не діставала до поверхні. Інцидент, що стався на одній із прифронтових доріг, підкреслив критичну вразливість — недостатню висоту бічних сіток. Можливі причини цього недоліку:
-
Свідоме залишення просвіту: Нижню частину сітки могли навмисно підняти на метр над землею, щоб полегшити евакуацію військових у разі атаки. Це спрощує вихід, але створює вразливість для низьколітаючих дронів.
-
Необхідність збільшення висоти тунелю: Конструкція могла не враховувати проходження техніки з антидроновими надбудовами, що змусило підняти сітку, залишивши бічні просвіти.
-
Обмеження ширини сітки: Тунель проектувався під наявну сітку, ширина якої була недостатньою для повного закриття бічних поверхонь.
Наслідки:
-
Пряме ураження: Дрон досяг цілі, завдавши ураження, хоча особовий склад зміг покинути тунель.
-
Необхідність вдосконалення: Інцидент вказує на потребу перегляду конструкцій для протидії низьколітаючим дронам.
Принципи роботи сіткових тунелів
Сіткові тунелі (або сіткові коридори) створюються шляхом натягування рибацьких або спеціальних сіток на опорні конструкції (стовпи, балки) над дорогами чи іншими маршрутами. Їхня основна функція — фізично зупиняти FPV-дрони, змушуючи їх заплутатися в сітці або вибухнути при контакті.
Ключові аспекти створення ефективних сіткових тунелів
Для надійного захисту від FPV-дронів необхідно враховувати кілька аспектів при проектуванні та встановленні сіткових тунелів. Нижче наведено рекомендації, які враховують уроки з недавнього інциденту.
1. Повне закриття бічних поверхонь
-
Проблема: У відео сітка була коротшою на метр, що дозволило дрону проникнути знизу через свідоме рішення, обмеження ширини сітки чи необхідність пропуску високої техніки.
-
Рішення: Бічні сітки повинні діставати до землі або бути опущеними до 15–20 см над поверхнею, щоб унеможливити проникнення низьколітаючих дронів. Нижня частина може бути незакріпленою або мати мотузки (троси), які дозволяють бійцям швидко підняти сітку для евакуації.
-
Додаткові заходи: Якщо ширина сітки недостатня, між опорами можна натягнути поліпропіленові чи капронові мотузки діаметром 3–5 мм на відстані 30 см одна від одної. Для цих цілей можна використовувати і стандартний армійський паракорд. Дрон із пропелерами від 7 дюймів не подолає таку перешкоду.
Схематичне зображення варіанту тунелю з профілем установки Тунгуска
2. Адаптація до техніки з антидроновими надбудовами
-
Проблема: Висота тунелю має враховувати можливість проходження техніки з антидроновими надбудовами ("мангалами"). Недостатня висота може призвести до руйнування конструкції, тоді як надмірна висота збільшує витрати сітки та опор на 20%, ускладнюючи монтаж. Капронові сітки також можуть провисати через вологу або пошкодження, що створює додаткові ризики зачеплення.
-
Рішення: Висоту тунелю рекомендується встановлювати на рівні 4 метрів, щоб забезпечити прохід техніки, наприклад, західних БМП (висота з надбудовами до 3,8 м) або машин типу "Тунгуска" (висота 4 м без надбудов).
3. Міцність і адаптивність сіток
-
Проблема: Сітки можуть рватися після вибухів або пошкоджуватися запальними сумішами.
-
Рішення: Забезпечити запасні сітки [для швидкої заміни пошкоджених ділянок. Заміна бічної поверхні проста, але заміна повного сегмента (бічні стінки + дах) потребує значного часу. Для екстреного ремонту можна перекидати синтетичні мотузки через тунель на відстані 30 см, закріплюючи їх пластиковими стяжками або металевими пожежними карабінами.
Один з варіантів з'эмного кріплення сітки до металевого тросу за допомогою пожежного карабіну
4. Усунення прогалин у конструкції
-
Проблема: Прогалини між тунелями, бокові дороги чи з’їзди залишаються вразливими, оскільки часто не закриваються сітками для забезпечення проїзду.
-
Рішення: У місцях заїздів встановити антидронові штори з вертикально звисаючих мотузок.
Переваги сіткових тунелів
Незважаючи на недоліки, сіткові тунелі мають значні переваги:
-
Економічність: Рибальські сітки — дешевий і доступний матеріал.
-
Ефективність: Капронові сітки зупиняють FPV-дрони незалежно від їхніх характеристик.
-
Швидке розгортання: Тунелі встановлюються за лічені години.
-
Гнучкість: Сітки легко адаптувати до різних умов і маршрутів.
Висновок
Сіткові тунелі з рибацьких сіток залишаються важливим інструментом захисту від FPV-дронів, але їхня ефективність залежить від ретельного проєктування. Нещодавній інцидент, коли дрон проник у тунель через прогалину в бічній сітці, підкреслив необхідність вдосконалення конструкцій. Рекомендації, такі як повне закриття бічних поверхонь, адаптація до техніки з надбудовами та використання мотузок для захисту прогалин, можуть значно підвищити ефективність тунелів. У сучасній війні, де FPV-дрони постійно вдосконалюються, сіткові тунелі повинні еволюціонувати, щоб залишатися надійним бар’єром для захисту особового складу та техніки.
